Оригінал: Wikipedia
Переклад: МО СУВ
Карта Румунії - червоними крапками позначені основні точки збройного опору. |
Румунський антикомуністичний опір — народний рух боротьби проти диктатури Румунської комуністичної партії (6 березня 1945 — 22 грудня 1989). Він був активним з 1944 року і тривав понад тридцять років, причому деякі ізольовані бійці фактично вижили до середини 1970-х. У Румунії збройна опозиція була першою та однією з найбільш організованих форм опору комуністичному режимові. Лише після повалення Ніколає Чаушеску, у грудні 1989 року, до подробиць такого руху звернули увагу громадськості. Якщо румуни вже знали про існування озброєних банд, це стало можливим лише завдяки комуністичній пропаганді, яка регулярно викликала їх, факти спотворювалися, влада показувала антикомуністичних борців як вульгарних дорожніх грабіжників, за діяльність яких їм платили зовнішні імперіалістичні сили.
Розкидані, але відносно численні, ці люди, об’єднані в невеликі озброєні групи, іноді називали себе «гайдуками», біженцями... Повна стаття